Щомісячник Житомирської спілки волинських чехів, жовтень 2015: Памʼятний день сокольства
Щомісячник Житомирської спілки волинських чехів — жовтень 2015, цікавинки з життя Чеської Республіки
8 жовтня обрано Памʼятним днем сокольства на згадку про трагічні події 1941 року. Тоді розпорядженням заступника імперського протектора Райнгарда Гейдріха Чеську сокольську громаду розпустили, а її майно конфіскували. Під час так званої «сокольської акції» в ніч із 7 на 8 жовтня 1941 року гестапо майже одночасно заарештувало всіх сокольських діячів із центру, округ і більших осередків, які «ще були на волі». Їх катували, увʼязнювали, депортували до концтаборів.
Історія «Сокола»
«Сокіл» виник як перша чеська гімнастична організація в Австро-Угорщині в часи політичного послаблення 1860-х років з ініціативи д-ра Мирослава Тирша та Їндржиха Фюгнера. Празьке гімнастичне товариство (згодом «Сокіл Празький») заснували за участі провідних чеських патріотів 16 лютого 1862 року, і того ж року постало ще вісім осередків у провінції.
Перший сокольський прапор намалював Йозеф Манес, а коли його розгорнули 1 червня 1862 року, «матірʼю прапора» стала Кароліна Свєтла. Начальник М. Тирш створив систему вправ і термінологію.
Назву «сокіл» офіційно почали вживати лише 1864 року на пропозицію Емануела Тоннера, який надихнувся південними словʼянами — ті називали «соколами» своїх героїв. Ці хижі птахи були для них символом сили, швидкості, честі та чесної боротьби.
1869 року засновано Гімнастичне товариство празьких жінок і дівчат, яке очолила учениця Тирша Клеменя Ганушова.
Патріотичне спрямування «Сокола» проявилося від самого початку, а його діяльність — походи в однострої, участь у національних святах, публічні виступи тощо — зміцнювала національну самосвідомість. У Першу світову війну соколи мали великий внесок у створення чехословацьких легіонів, а в дні перевороту в жовтні 1918 року підтримували порядок у містах. Їх часто називали нашим національним військом. Сокольські керівники — староста д-р Шейнер і начальник д-р Ваничек — стали організаторами нової чехословацької армії.
Золотий вік «Сокола» припав на міжвоєнні роки (1918–1938), коли він став мільйонною організацією. До його лав належали й видатні політики, зокрема президенти Масарик і Бенеш.
Сокольні, збудовані власними силами, зʼявлялися й у малих селах. Сокольські спортсмени успішно представляли ЧСР на Олімпіадах і міжнародних чемпіонатах (Шупчик, Ваха, Гудец, Гайдош, Деканова та інші).
Програма «Сокола» завжди була різнобічною й привабливою для всіх верств і віку: крім регулярних тренувань — змагання, публічні виступи, академії, культурні вечори, маскаради, походи, поїздки за кордон, табори для молоді, театральні та лялькові вистави, музичні й хорові концерти, лекції, виставки, видавалася низка журналів і посібників. Вершиною діяльності ставали всесокольські злети.
«Сокіл» ліквідовували тричі — він був незручний для всіх тоталітарних режимів чеської історії. Уперше його заборонили під час війни 1915 року, удруге жорстоко розгромили нацисти 1941 року, утретє його поглинуло «обʼєднане фізкультурне виховання» після 1948 року. Спроби відновити «Сокіл» 1968 року задушила нормалізація, і лише в січні 1990 року він відродився — уже вчетверте.
Нова доба «Сокола» почалася непросто: довелося боротися за повернення майна, є й проблеми поколінь. Сьогодні Чеська сокольська громада (ČOS) обʼєднує близько 1100 осередків і 190 000 членів; майже половина займається у спортивних секціях, що омолоджують лави соколів, а до керівних органів приходить дедалі більше молодих діячів.
Нові форми. «Сокіл» пропонує сучасні рухові активності у форматі нетрадиційних заходів «Takoví jsme dnes» («Такі ми сьогодні»), Sokolgym, змагання Euroteam тощо. ČOS співпрацює з організаціями програми «Спорт для всіх» удома й на міжнародному рівні, а сокольські гімнасти представляють ЧР на світових гімнастрадах.
Ставлення соколів до чеської землі та свободи передають слова твору «Присяга республіці», що прозвучав у липні 1938 року на славетному X всесокольському злеті: «Стоїмо твердо, готові з новою силою боротися за краще майбутнє своєї дорогої батьківщини».
Цьогорічну памʼятну церемонію відкрила староста Чеської сокольської громади Гана Моучкова, яка привітала прем’єр-міністра ЧР Богуслава Соботку та інших представників державної влади й громадських організацій. Вона вшанувала памʼять полеглих за свободу й демократію, значення сокольського руху в новітній чеській історії та актуальність сокольських ідеалів для сучасного суспільства.
Головну промову виголосив прем’єр-міністр Богуслав Соботка, який нагадав про жертви соколів у боротьбі за свободу, демократію та незалежність і наголосив, що героїзм і готовність соколів віддати життя за краще майбутнє не можна забути. Соколи боролися за цінності, які сповідує й сучасна Європа. Потім учасники поклали квіти й вінки до меморіальної дошки соколам, полеглим у русі опору під час Другої світової війни.
«Lví silou» («Левиною силою») — традиційний сокольський марш, один із найстаріших і найпопулярніших у «Соколі». Автор первісної версії — Франтішек Йозеф Пельц (1848–1922); підзаголовок — «Урочистий марш соколів». Текст (чеською):
Lví silou vzletem Sokolím kupředu kráčejme a drahé vlasti v oběti své síly snášejme, a byť i cesta daleká, ta Sokolíka neleká. Jen mužně, statně ku předu, vždyť drahá vlast čeká.
Vlast máti až nás zavolá co věrné dítky své, tu mocné paže Sokola zlé škůdce v souboj zve! Tož blahá bude naše slast za oběť svůj i život klást, to svaté heslo Sokola: „Za národ, drahou vlast!“
Гасло марша: «За народ, за дорогу батьківщину!»
