Громадська організаціяЖитомирська спілка волинських чехів
← Новини

У Вшетатах зʼявиться памʼятник Яну Палаху

У Вшетатах зʼявиться памʼятник Яну Палаху

Панорама Радіо Прага, Мартіна Біла

16 січня 1969 року в Празі на знак протесту проти окупації Чехословаччини військами Варшавського договору та наростаючої апатії суспільства спалив себе студент Ян Палах; він помер через три дні. Минулого тижня його вчинок згадували в багатьох місцях.

Жалобна церемонія відбулася й біля памʼятника Яну Палаху та Яну Заїцу у верхній частині Вацлавської площі, перед будівлею Національного музею. У ній узяв участь міністр культури Даніель Герман:

«Спадщина Яна Палаха жива й через 46 років. Думаю, дуже важливо усвідомлювати, що Ян Палах належить до довгої плеяди особистостей, які своєю жертвою або дуже активним життям вписали себе до тих, хто рухав наше суспільство й наш народ уперед. Історично: святий Вацлав, магістр Ян Гус, Ян Амос Коменський, Томаш Гарріг Масарик, Ян Палах, Ян Заїц, Евжен Плоцек, Вацлав Гавел… Дуже важливо не забувати цих людей. Якщо хтось здатен покласти за цінність свободи таку високу жертву, як власне життя, він заслуговує не лише на памʼять, а й на те, щоб ми вивчали його спадщину й через майже пів століття».

Саме для того, щоб не забули про вчинок Палаха, його послідовників і ту добу, у селі Вшетати має постати памʼятник. Його створення доручили Національному музею й утворили спеціальну комісію. Памʼятник має бути в будинку, де Ян Палах прожив значну частину життя. Розповідає історик Петр Блажек:

«Вшетати дуже тісно повʼязані з життям Яна Палаха. Народився він, щоправда, у Празі — у санаторії, куди поїхала мама, — але до 16 січня жив саме тут: ріс, ходив до базової школи, до сокольні. У Вшетатах в урновому гаю зберігається і його прах: урна потрапила туди 1974 року, після того як восени 1973-го останки ексгумували з цвинтаря. Тож Вшетати — безперечно дуже важливе місце, і, на мою думку, важливе для розуміння цінностей і родинного виховання, які привели його до цього вчинку. Сам будинок зовні добре зберігся, а інтерʼєру всередині немає. Питання, чи класична музейна експозиція підійде для передачі атмосфери подій січня 1969 року — скажімо, якби збереглися якісь речі з кімнати, де він найчастіше бував. Думаю, що ні. Для осмислення вчинку, мені здається, краще дати свободу митцям, художникам, архітекторам, які візьмуть участь у конкурсі, і дозволити їм використати простір, не зважаючи на планування кімнат тощо».

Які плани в істориків?

«За висновками дорадчої групи міністра культури, частиною памʼятника має бути й історична експозиція з мультимедійними засобами — відео- та аудіозаписами тощо, яких, повʼязаних із вчинком Яна Палаха та його добою, дуже багато. Вона має розміститися в саду будинку, у легкому павільйоні. Мета — щоб відвідувач перед входом до самого памʼятника отримав базову інформацію про добу, у яку стався вчинок, і краще зрозумів, чому він стався, чому було таке велике піднесення чеського й словацького суспільства і чому все скінчилося не так, як хотів Ян Палах».

Конкурс на остаточний вигляд памʼятника мають оголосити навесні, а результати — влітку.