Згадаймо Чорнобиль - 1986 рік

26 квітня Україна вшанувала 35-ті роковини вибуху на Чорнобильській атомній електростанції, під час якого в атмосферу потрапила радіоактивна хмара, що рушила над західною частиною Радянського Союзу та Східною Європою. Безпосередньо після вибуху на місці загинули 32 людини, а ще тисячі в наступні роки померли від наслідків сильного опромінення.

За кілька десятків кілометрів від місця катастрофи лежали й села волинських чехів, які опинилися в забрудненій зоні. Чеське село Мала Зубівщина (3-тя зона) увійшло до території, визначеної 1989 року для відселення.

Після революції чехи з Волині звернулися до чехословацького уряду з проханням дозволити переселення на колишню батьківщину. Перший візит Гавела до Москви в лютому 1990 року приніс надію на нове життя.

У грудні 1990 року було дано згоду на повернення осіб чеського та словацького походження та їхніх родин на землю предків. 22 квітня 1991 року вважають початком другої хвилі рееміграції. Краян перевозили автобусами й вантажівками. Рівно 30 років тому, 25 квітня 1991 року, Чехословаччина зустріла перших чорнобильських краян з України.

До 1993 року переселили близько двох тисяч краян із Чорнобильщини, чиє життя докорінно змінилося. Вони мусили покинути домівки, збудовані їхніми предками, і знайшли новий дім у 56 населених пунктах 27 округів Чехії. Серед найбільших — Крупка (округ Теплиці), Рокитніце-в-Орлицьких-горах, Рихнов-над-Кнєжноу, Курживоди, Страж-під-Ральскем (округ Чеська Липа), Миловиці (округ Нимбурк), Поліце-над-Метуї і, не в останню чергу, Яромерж (округ Наход).

Через двадцять років, 2011-го, чорнобильські краяни зустрілися в Яромержі. Вони обговорювали, що вдалося, а що менше. «Кожна родина отримала квартиру, а принаймні один член родини — роботу. Але решта залежала від самих краян», — наголосив чорнобильський чех і організатор зустрічі Борис Ілюк. Частиною зустрічі була виставка документів і фотографій, повʼязаних із життям чорнобильських краян.

Деякі краяни, колишні сусіди з тих самих українських сіл, уперше від переїзду побачилися лише на зустрічі в Яромержі. «Усе наше село тепер розкидане по всій Чеській Республіці. Ми чекали на зустріч і дуже зворушені», — додала чорнобильська чешка Їржина Новакова.

Чорнобильські чехи задоволені життям на старій-новій батьківщині: навчаються у вишах, збудували будинки, займаються підприємництвом, працюють у місцевих радах. «Початки були важкі, але ми інтегрувалися в чеське суспільство й радо згадуємо ті часи», — підсумував чорнобильський чех Болеслав Новак.

Для краян — Ева Ржезнічкова, 26 квітня 2021 року