Підсумки навчального року 2015/2016: оцінка

Кілька слів на початок

Дорогі діти й краяни,

я приїхала до вас наприкінці вересня. Спершу познайомилася з головою спілки пані проф. Людмилою Чижевською, яка зустріла мене на автобусі, відвезла до гуртожитку, де заздалегідь забезпечила житло, і того ж дня взяла мене до спілки на репетицію ансамблю «Волинські чехи». Це була дуже мила й тепла зустріч — дякую вам.

Хочу подякувати пані Людмилі за те, що вона виявила зацікавленість у направленні вчителя до Житомира, і за все, що для цього зробила. Ціную її людяність і турботу, з якою вона весь рік опікувалася й опікується мною, а насамперед — інтерес до діяльності спілки та всі заходи, які вона вам пропонує й забезпечує. Повірте, їй зовсім непросто: спілці пані Людмила віддає весь вільний час, хоча працює на повну ставку й має родину. За це їй величезна подяка.

Уперше я зустрілася з усім вашим колективом у Києві на Балу. Добре памʼятаю дітей, які розглядали мене й хитро підморгували, а також пані Олену Денисевич, з якою ми розмовляли дорогою назад в автобусі.

Одразу після Балу ми всі зібралися у великій залі на першу офіційну зустріч, де я познайомилася з іншими краянами. Особливо порозумілася зі старшими краянками, які невимушено заговорили зі мною, ніби ми знайомі вік. За таку теплу зустріч я вам, дорогі краяни, дуже вдячна й ніколи вас не забуду.

Мене направили, щоб я працювала у вашій спілці вчителькою краян, тож головним було навчання дітей і дорослих.

Навчання дітей (8–15 років)

Діти всюди однакові — допитливі й охоче співпрацюють, коли в них виходить. Вони збиралися щонеділі з 11:00 до 13:30. Не всі встигали вчасно, але я розумію: Житомир — велике місто, і приїхати на певну годину непросто.

За допомогу на початку дякую пану Кості Люльчаку, який допомагав у всьому, майже весь жовтень був на заняттях із дітьми й «доналаштовував» усе потрібне, передусім техніку. Велика подяка й пані Олі Нолді — мамі Лери та двох маленьких доньок, — яка весь рік регулярно приходила на заняття й дбала, щоб у дітей було все необхідне.

Записалося близько двадцяти дітей. Я вчила їх за «Букварем» і водночас готувала програму до 97-ї річниці утворення ЧСР і до Микулаша — спершу це було непросто, бо часу було дуже мало.

«Скільки мов знаєш — стільки разів ти людина».

Навчання чеської з носієм мови — нагода пізнати мову предків і навчитися бачити речі інакше. Але насамперед потрібна правильна мотивація: учні мають зрозуміти, що чеська їм знадобиться. Без мотивації лише небагато дітей з часом знайдуть шлях до мови.

Як поєднати навчання й розвагу

Це можливо — особливо у вивченні іноземних мов. Майже все, що люблять діти й студенти, я намагалася використовувати на уроках: ігри, пісні, рух, фільми, казки, компʼютер, інтернет, діапроектор, магнітофон…

Сучасне навчання мови

Нині інші часи, ніж двадцять і більше років тому, коли батьки й дідусі з бабусями учнів учили слова напамʼять. Поступово граматику замінили комунікація та розвиток мовленнєвих навичок. Сьогодні наголос — на комунікативній компетенції: учні мають розуміти усне мовлення й учителя.

Я дуже рада, що зібралася група учнів, які люблять співати: вдалося вивчити не лише багато різдвяних колядок, а й веселих народних пісень. Після Нового року навчання в школах перервав грипозний карантин, але деякі учні не перестали ходити до спілки. Їх було шестеро — і саме вони виконали найбільший обсяг роботи, представляли спілку на багатьох виступах. До того ж вони охоче танцювали: добре вивчили 8 чеських дитячих танців, текст до презентації «12 чеських памʼяток ЮНЕСКО» та підготували програму до Міжнародного жіночого дня, щоб подякувати мамам, бабусям і краянкам за турботу. Вони приходили до спілки тричі на тиждень. Це Настя Петренко, Лера Нолда, Маша, Саша Денисевич, Ксюша та Віталік Паламарчук.

На жаль, після повернення до школи дехто з тих, хто ходив до Різдва, перестав відвідувати заняття — і так досі. Дуже шкода, бо й підготовка програми до 25-річчя спілки лягла на плечі саме цих шести дітей. Усі уроки цього навчального року я провела, і учні мали змогу регулярно їх відвідувати.

Наступного тижня починається дитячий міський табір. Чекаю на вас, дорогі діти! Крім мовних занять, повторимо інсценування віршованих казок, а головна нова тема — «Мандрівка Чеською Республікою»: робота з контурною картою, вікторини, вправи на заповнення пропусків, кросворди, загадки тощо.

Дехто з вас поїде на оздоровчий відпочинок до табору у Вацлавові біля Оскави. Бажаю, щоб вам у Чехії сподобалося, щоб ви відпочили й набралися сил. У вересні знову чекаю на вас.

Навчання дорослих (16–70 років)

Спочатку зацікавилися близько 30 краян. Вони самі записалися до груп початківців і просунутих.

В обох групах я почала навчання з самого початку, але група просунутих була «жвавішою» й просувалася швидше. Дехто мав удома російсько-чеський підручник Широкової, інші його придбали: у ньому достатній словник, тексти, діалоги та багато корисних вправ. До нього я «на колінах» склала для краян робочий зошит для закріплення граматики, яка для дорослих є невідʼємною частиною курсу — адже до обох груп ходять і ті, хто претендує на стипендійні курси в ЧР, і ті, хто подав або подаватиме документи на постійне проживання в ЧР.

Я теж не прихильниця зубріння, хоча іноді воно справді допомагає засвоїти складніші граматичні конструкції чи фонетичні явища.

Мені здається, що дорослі, на відміну від дітей, бояться говорити чеською: їм досі неприродно вимовляти деякі звуки чи склади (ř, dě, tě, ně, bě, pě, vě, mě), і дотепер є труднощі з наголосом та інтонацією.

З іншого боку, кожен дорослий має усвідомити, навіщо йому чеська в майбутньому. Якщо він збирається на навчання чи шукати роботу в Чехії, то й домашня підготовка має бути інтенсивнішою — по кілька годин на день.

Саме таким дорослим я впродовж року рекомендувала посилання на аудіо й фільми, новини й навіть прогноз погоди. Спілка передплачує журнал «Vlasta», який завжди доступний вам у спілці. Робочий зошит, який я склала, призначений передусім для роздумів і домашньої підготовки. Просунутих і студентів учу користуватися словником і «Чесько-російським розмовником».

Вік важливий для вивчення мови, і його не можна ігнорувати, але й виправдовуватися ним не можна. Звісно, людина середнього віку не прогресуватиме так, як десятирічна дитина, але це не означає, що зусилля марні. Памʼятайте також: навіть найкращий курс чеської в Україні ніколи не зробить усього за вас. Коли прийде час (подорожі, мовні стажування, переїзд до Чехії…), навчатися буде легше, але ніколи не розраховуйте, що перебування в Чехії все вирішить саме собою.

Я часто чую від вас: «Я вже стара для цього», «Не маю клепки», «Не маю хисту». Талант потрібен, якщо хочете за короткий час вивчити кілька мов. Щоб опанувати чеську на добротному рівні, особливий хист не потрібен: запорука успіху — добрий підручник і добрий учитель. Але навіть добрий учитель із чудовими методиками не навчить вас, якщо ви самі не хочете. У вас є мета — мотивація; тепер лише будьте старанними й не здавайтеся.

«Усе можна, коли хочеш».

Ваша перевага — ви чуєте носійку мови. Не бійтеся питати, якщо чогось не розумієте: ми нікуди не поспішаємо й можемо повторити урок кілька разів. Недарма кажуть: «Повторення — мати навчання».

Шлях довгий, але нехай він вас не лякає. Шукайте те, що зробить його приємнішим. Якщо витримаєте, це повернеться вам, наприклад, змогою дивитися улюблені чеські казки чи читати гарні книжки (спершу, може, в адаптованому вигляді). Коли знову приїдуть гості з Чехії — не бійтеся з ними поговорити. Слухайте чеські пісні, радо співайте ті, яких я вас учу, читайте вірші — усе це чеська мова.

Не забувайте читати вголос — так тренуєте вимову й плавність читання. Я дала вам розмовні записи чеською: слухайте їх, намагайтеся зрозуміти через повторне прослуховування, розмовляйте між собою.

Я дуже рада, що познайомилася з вами, що ви приходите на заняття й стежите за нашим сайтом. Я бачу результати — значить, наші зусилля протягом року не були марними.

Наостанок — велика подяка Евгену Беднарському за допомогу з технікою. Гарної вам відпустки!

«Розмаринчик» (8–15 років), дитячий фольклорний ансамбль

У січні 2016 року кілька дітей почали інтенсивно розучувати танці, що переходять один в одний і утворюють своєрідний «віночок». Я навчила їх 8 простих чеських і моравських дитячих народних танців. Саме завдяки простоті дитячий фольклор — найприродніший матеріал для дитячого гуртка.

З чого ми почали? З дитячих ігор, що розвивають уяву, мислення та їх поєднання. Через гру діти вчаться спритності, а також музичного, рухового, драматичного, а іноді й образотворчого вираження. Усі танці складаються з трьох логічно повʼязаних частин:

«Trnky» («Тернинки») танцюють у будь-якому куточку Чехії та Моравії; зі зміною партнерів глядачів дивує новизна. Польку діти опанували на відмінно.
«Šátečkový» (танець із хусточками) у різних варіантах танцюють по всій Європі — дівчата або змішані пари.
«Manžestr» — фігурний танець, що зображує вимірювання тканини й радість від виконаної роботи.
«Na kopečku» — кадриль, де один танцюрист танцює з двома танцюристками.
«Pletený» зображує плетіння весняних чи весільних віночків.
«Školácký» — різновид шотиша; хоч це дитячий танець, і дорослі знайдуть у ньому чарівність.
«Ráček» («Рачок») з гумором наслідує рухи рака — танцюристи цікаво рухаються назад.
«Mazurka» — один із найпоширеніших європейських танців, у багатьох варіантах.

Дякую всім дитячим парам за чудову відвідуваність, репетиції та показ чеської дитячої народної культури — Насті, Маші, Саші, Лері, Ксюші та Віталікові. Дякую й батькам, які супроводжували дітей на заходи, а мамам — за догляд за строями.

«Чеська беседа», танцювальний ансамбль

Назва походить від «чеського салонного танцю беседа», який уперше танцювало покоління 1860-х років; це контрданс у формі кадрилі.

Повірте, вивчити танці «Чеської беседи» зовсім непросто, хоч так може здатися. Беседу завжди танцюють лише чотири пари, що утворюють ціле. Ціле ділиться на чотири великі «фігури», кожна — з двох частин, кожна частина — з двох танців, а на завершення — швидкий фуріант.

Я надзвичайно рада, що в Житомирі вперше танцюють справжні чеські танці. У «Чеській беседі», що триває 12 хвилин, — 12 танців: sousedská, kominík, rejdovák, furiant, polka, obkročák, hulán, řezanka, kalamajka, kuželka, bavorák і strašák.

Більше того, усі танцюристи вивчили напамʼять уривки народних пісень: «Počkej, já povím», «Sedlák, sedlák», «Alou, alou», «Počkej, holka», «Komínku, komínku», «Nechoď tam», «Koukej, Vašku», «Pata špička», «Zadudej, dudáčku», «Letěla husička», «Kdybys byl Jeníčku», «Šla Nanynka do zelí».

Значення: користь для танцюристів не лише в розучуванні пісень і танців — від них іде радість руху й розваги.

Перший показ «Чеської беседи» в Житомирі відбувся в листопаді 2015 року — до 153-ї річниці першого виконання беседи в празькому Конвікті на вечорі так званих «Баракових бесід», де в показі танцювали й Сметана та Неруда. Посилання (чеською)

Олена Денисевич, Вова Барибін, Евген Беднарський, Іра Беднарська, Оля Нолда, Максим Березюк, Лена Долечек і Микола Матвієнко — цим вісьмом танцюристам, які збиралися й репетирували на вихідних, не зважаючи на час, — щира подяка.

Дорогі учасники ансамблю, чекаю на подальшу співпрацю в наступному навчальному році й бажаю вам гарних канікул.

Ева Ржезнічкова, керівниця ансамблю «Чеська беседа»