1938 року…

1938 року в Українській Крошні за один день заарештували 52 чоловіки, які вже ніколи не повернулися до своїх родин. А за один-єдиний день — на свято святого Вацлава, 28 вересня 1938 року, — під час таємної житомирської розправи розстріляли 77 чехословаків, звинувачених у сфабрикованому шпигунстві. Їх поховали в братській могилі, залитій бетоном. Причиною, по суті, було лише те, що ці люди ходили до «Сокола». Це масове вбивство скоїли в дні мюнхенських подій, коли Радянський Союз обіцяв загроженій Чехословаччині допомогу.

Серед краян, які поклали квіти до памʼятника, була й сестра колишнього голови «Чеської беседи» у Львові пана Евжена Топінки. Кілька років тому він зовсім випадково дізнався в житомирському архіві, що його дід, про якого влада стверджувала, що той помер природною смертю в Сибіру в 1950-х роках, насправді був розстріляний у Житомирі ще 1938 року. Серед страчених були, наприклад, Ян Бржезина — чехословацький полярний льотчик, який 1937 року як єдиний іноземець разом із російською експедицією підкорив Північний полюс, — та елітний офіцер австрійської, а згодом радянської армії Вілем Лобковіц, родич єпископа Франтішека Вацлава Лобковіца.

Свої спогади мені передали старші членкині спілки волинських чехів у Житомирі, які мали когось із рідних у ГУЛАГу або серед страчених.

Ева Ржезнічкова