25.09.2025

18-й Міжнародний крайанський фестиваль у Празі: єднання культур

18-й Міжнародний краянський фестиваль у Празі: єднання культур і сердець

З 19 по 21 вересня 2025 року в Празі відбувся 18-й Міжнародний краянський фестиваль, організований під егідою Сенату Парламенту Чеської Республіки та за підтримки міської влади Праги.

Фестиваль розпочався урочистим відкриттям у Валдштейнському саду Сенату, де відбулася хода учасників у національних костюмах. Цей момент став особливо символічним — містяни та гості столиці зупинялися, фотографувалися та цікавилися історіями крайових спілок.

Протягом трьох днів на сценах у центрі Праги та на Біленецькій площі звучали пісні та лунали танці від представників українських, словацьких, хорватських та інших крайових колективів.

«Найяскравішим моментом для мене була хода першого дня, коли люди підходили та цікавилися нашими спілками, фотографувалися на згадку. Саме тоді відчувалося справжнє єднання культур. Якщо описати фестиваль одним словом — то це єднання. Організація подорожі була комфортною, навіть попри певні непередбачені обставини. Особливо запам’ятався виступ гостей зі Словаччини — їхня професійна гра і традиції подарували чудовий настрій усім. Атмосфера була дружньою, завдяки знанню мов легко було порозумітися з представниками різних спілок і почути їхні історії. Весь фестиваль подарував дуже багато позитивних емоцій, тому важко виділити конкретний момент. Простір для виступів був зручним, лише погода трохи ускладнювала перебіг свята. У загальній оцінці я б поставила 8 із 10, адже завжди є куди розвиватися. І, безумовно, я б рекомендувала цей фестиваль не тільки глядачам, але й артистам, адже він дарує натхнення і бажання повернутися знову, щоб ще раз закохатися у Чехію.» — прокоментувала Анастасія, учасниця фолькльорного колективу.

Міжнародний крайанський фестиваль у Празі вкотре довів: культура — це мова, яку розуміють усі. Він став не лише святом фольклору, а й майданчиком для знайомств, нових ідей і натхнення. Для української спільноти це — ще один крок до збереження власної ідентичності та водночас до відкритості у великій європейській культурній родині.